Міськрайонна газета

Гордість Охтирщини

Охтирська об’єднана державна податкова інспекція

Адреса: 42700, м. Охтирка, вул. Снайпера, б. 3.

телефон (0546)3-11-69, факс (05446)3-13-03, електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Керівник- Шевченко Юлія Іванівна, начальник Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області

 

РЕГЛАМЕНТ 

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА

Нормами  Закону України від 02.10.96   № 393/96-ВР  «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної  діяльності, заявою або клопотанням щодо  реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення як в письмовій так і усній формі .

У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім”я по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором, а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Робота із зверненнями громадян – важлива складова у діяльності Охтирської ОДПІ ГУ Міндохогдів у Сумській області. У такий спосіб забезпечується зворотний зв’язок із громадськістю. На сьогодні основне завдання – забезпечити кваліфікований, неупереджений, об’єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного вирішення порушених у них питань, задоволення законних вимог заявника.

Особистий прийом громадян посадовими особами з числа керівництва Охтирська ОДПІ проводиться згідно з затвердженим графіком.

 

ГРАФІК

особистого прийому громадян керівництвом Охтирської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області

 на 2016 рік

Шевченко Юлія Іванівна – начальник Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області – кожен перший вівторок місяця з 14 год.00 хв. до 18 год.00 хв.

Курило Ріта Василівна – першийзаступник начальника Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області – кожну другу середу місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Сич Ольга Борисівна – заступник начальника Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області – кожний другий понеділок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв

Бойко Наталія Василівна – заступник начальника – начальник Великописарівського відділення Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області – кожен перший четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

 Кулініч Роман Андрійович – заступник начальника – начальник Тростянецького відділення Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області - кожен другий понеділок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

 

ГРАФІК

особистого прийому громадян посадовими особами структурних підрозділів 

Головного управління ДФС  у Сумській області

на 2016 рік

 

Сектор матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури – кожен перший вівторок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Спеціаліст по роботі з персоналом – кожен перший понеділок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Сектор фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку – кожен другий четвер місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Спеціаліст з юридичних питань – кожну третю середу місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Відділ обслуговування  платників – кожен третій понеділок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Спеціаліст з організації роботи  -  кожну першу середу місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Відділ  аудиту – кожен другий вівторок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Відділ податків і зборів з юридичних осіб – кожен другий понеділок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Управління податків і зборів з фізичних осіб – кожну першу середу місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Спеціаліст з інформаційних технологій – кожну другу п’ятницю місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год.45 хв.

Відділ мониторингу доходів та обліково-звітних систем – кожну третю середу місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Відділ контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів – кожну другу середу місяця   з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Відділ погашення боргу – кожну другу середу місяця   з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Про надання відповідей на актуальні запитання платників при реалізації пального

Понад 2млн. грн податку на нерухоме майно надійшло до місцевих скарбниць 

Протягом січня – вересня поточного року надійшло 2300,0 тис. грн податку на нерухоме майно від платників податків Охтирської ОДПІ до місцевих скарбниць.

 Нагадаємо, що цього року громадяни сплачують податок за нерухоме майно, яким вони володіли у 2015 році.

Платять податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (відповідно до статті 266 Податкового кодексу України).

Якщо юридичні особи самостійно нараховують суму податку на нерухомість і сплачують її щокварталу, то громадян про нарахований їм податок на нерухоме майно повідомляють територіальні органи ДФС за місцем реєстрації нерухомості.

 

Платники єдиного податку у разі перевищення обсягів доходу не пізніше 20 числа місяця за звітним кварталом подають заяву на зміну групи 

Платники єдиного податку у разі перевищення обсягів доходу у календарному кварталі , визначеного для конкретної групи, зобов’язані не пізніше 20 числа наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу, подати до ОДПІ  за місцем реєстрації заяву на перехід на іншу групу платника єдиного податку, чи відмовитися від застосування спрощеної системи, - наголошують в Охтирській ОДПІ.

Підприємці – спрощенці мають врахувати, що відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) ставки, встановлені п. 293.3 - 293.5 ст. 293 Кодексу, застосовується з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. 

 

Про електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» 

Охтирська ОДПІ нагадує, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.

Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи), або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

 

 

Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість

Державна фіскальна служба України у зв'язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 N 503 "Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" (далі - наказ N 503) повідомляє.

Наказом N 503 внесено зміни до деяких наказів Міністерства фінансів України, зокрема, до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за N 159/28289 (далі - наказ N 21).

Як зазначено в пункті 4 наказу N 503, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ опубліковано 01.07.2016 у "Офіційному віснику України", N 49, ст. 1762.

Підпунктом 2 пункту 1 наказу N 503 затверджено Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом N 21 (далі - Зміни до наказу N 21).

Відповідно до пункту 2 розділу VIII наказу N 21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом N 503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).

Змінами до наказу N 21 у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість з таблиці 1 виключені рядки "300000000000" та "500000000000" та з таблиці 2 - рядок "усього за основною ставкою та ставкою 7 %" (пункт 1 Змін до наказу N 21).

Викладено у новій редакції примітку "*" додатка 9 (ДС9) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 2 Змін до наказу N 21), а саме:

"* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника - звітний податковий період".

У додатку 10 (ДС10) до податкової декларації з податку на додану вартість у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру "таблиці 1" змінено на слово та цифру "таблиці 2", а у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру "таблиці 1" змінено словом та цифрою "таблиці 3" (пункт 3 Змін до наказу N 21).

Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 4 Змін до наказу N 21).

З урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від'ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість.

Деталізація від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.

При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.

З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від'ємного значення ПДВ.

 

 

Управління внутрішньої безпеки ДФС Сумщини викрило інспектора на митниці, яка розмитнювала товари «заочно»

 За матеріалами, які надали працівники управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Сумській прокуратурі Сумської області, 20 липня 2016 року відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 361 Кримінального кодексу України, за фактом внесення до автоматизованої системи митного оформлення інспектором митного посту «Шостка» Сумської митниці ДФС завідомо неправдиві відомості. Ці відомості були про проведення оглядів товарів, які нібито доставлені до митного посту на транспортних засобах для розмитнення.

Так, співробітники управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Сумській області у ході оперативного супроводження одного з кримінальних проваджень встановили, що підприємством м. Рівне здійснено ряд митних оформлень будівельних товарів (будівельні вироби з пластмас, гума листова, замазка для ущільнення, кабель телекомунікаційний, клейка стрічка, насос відцентровий, плінтус ПВХ, радіатори сталеві, силіконовий герметик тощо). Відправниками товару є компанії з Туреччини. Всього імпортовано на загальну фактурну вартість більше 6 млн. грн. Покупцями імпортованої продукції були підприємства, зареєстровані у Києві та Дніпропетровську. У подальшому ж відбувається реалізація товарів за іншою номенклатурою.

Таким чином, загальна сума сформованого податкового кредиту суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності становить більше 1 млн. грн.

Крім того, митні оформлення товарів, які надходили на адресу рівненського підприємства проводились без фактичного надходження вантажу та автотранспорту до митниці оформлення. Ці факти свідчать про те, що службові особи митного поста «Шостка» Сумської митниці ДФС, зловживаючи службовим становищем, здійснювали митне оформлення вищевказаних товарів за заниженою митною вартістю, що призвело до ненадходження митних платежів до державного бюджету України.

27 липня 2016 року співробітниками  УВБ ГУ ДФС у Сумській області спільно з слідчим прокуратури Сумської області оголошено підозру інспектору у  вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361 КК України.

            Оперативне супроводження кримінального провадження здійснює УВБ ГУ ДФС у Сумській області. 

Первинні документи – основа податкового обліку та звітності 

Охтирська ОДПІ нагадує про те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до уваги первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів, передбачених чинним законодавством.

Обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, встановлено пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу.

Підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку, правові засади організації та ведення якого визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Законом № 996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, співробітники управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Сумській області у ході оперативного супроводження одного з кримінальних проваджень встановили, що підприємством м. Рівне здійснено ряд митних оформлень будівельних товарів (будівельні вироби з пластмас, гума листова, замазка для ущільнення, кабель телекомунікаційний, клейка стрічка, насос відцентровий, плінтус ПВХ, радіатори сталеві, силіконовий герметик тощо). Відправниками товару є компанії з Туреччини. Всього імпортовано на загальну фактурну вартість більше 6 млн. грн. Покупцями імпортованої продукції були підприємства, зареєстровані у Києві та Дніпропетровську. У подальшому ж відбувається реалізація товарів за іншою номенклатурою.

Таким чином, загальна сума сформованого податкового кредиту суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності становить більше 1 млн. грн.

Крім того, митні оформлення товарів, які надходили на адресу рівненського підприємства проводились без фактичного надходження вантажу та автотранспорту до митниці оформлення. Ці факти свідчать про те, що службові особи митного поста «Шостка» Сумської митниці ДФС, зловживаючи службовим становищем, здійснювали митне оформлення вищевказаних товарів за заниженою митною вартістю, що призвело до ненадходження митних платежів до державного бюджету України.

27 липня 2016 року співробітниками  УВБ ГУ ДФС у Сумській області спільно з слідчим прокуратури Сумської області оголошено підозру інспектору у  вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361 КК України.

            Оперативне супроводження кримінального провадження здійснює УВБ ГУ ДФС у Сумській області. 

 

Порядок проведення звірки розрахунків з бюджетом змінився 

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року N 422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким не передбачено звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском за відповідний звітний період та видача актів звірок.

Інформацію щодо стану розрахунків платника з бюджетом можна отримати у приватній частині «Електронного кабінету платника», що знаходиться на офіційному сайті ДФС України за електронною адресою:  https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/index.jspx.

Робота у приватній частині (особистий кабінет) здійснюється з використанням електронного цифрового підпису.

Електронний цифровий підпис можна отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема, безкоштовно в АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України  (http://acskidd.gov.ua/

ПОДАТКОВА МІЛІЦІЯ СУМЩИНИ ВИЛУЧИЛА СПИРТУ НА ТРИСТА ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

У рамках досудового розслідування кримінального провадження, відкритого за реалізацію незаконно виготовлених алкогольних напоїв на території Сумського району, працівниками оперативних та слідчих підрозділів фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Сумській області проведено обшук. Операція проведена спільно з військовослужбовцями Сумського прикордонного загону.

У приватному домоволодінні на території одного з населених пунктів Сумського району виявлено 430 п’ятилітрових пластикових каністр і поліетиленових пляшок із контрабандним спиртом та готовою продукцією – «горілкою» кустарного виготовлення.

Виявлені понад 2 тисячі літрів спирту та незаконно виговленого алкоголю вартістю близько 300 тисяч гривень вилучено. Тривають слідчо-оперативні заходи.

Загалом з початку року у ході операцій «Акциз-2016» та «Рубіж - 2016» за результатами комплексних заходів працівниками податкової міліції Сумщини у взаємодії з іншими правоохоронними органами вилучено з незаконного обігу близько 19 тисячі літрів спирту та лікеро-горілчаної продукції незаконного походження вартістю понад 2,4 мільйони гривень.

 

ЩОДО ПОРЯДКУ СКЛАДАННЯ РОЗРАХУНКУ КОРИГУВАННЯ ДО ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ, ЯКЩО НА ДАТУ ПОВЕРНЕННЯ ПЕРЕДПЛАТИ ПОКУПЕЦЬ ТАКИХ ТОВАРІВ ВТРАЧАЄ СТАТУС ПЛАТНИКА ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Відповідно до змін, внесених Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" до пункту 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику або повернення постачальником отриманої від покупця передплати, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем.

Таким чином, якщо після здійснення операції з постачання товарів/послуг покупець таких товарів/послуг втрачає статус платника податку на додану вартість, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку, а тому відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця.

 (Лист,  Державна фіскальна служба України, від 08.04.2016,  № 7920/6/99-99-19-03-02-15 "Про розгляд листа [щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо на дату повернення передплати покупець таких товарів втрачає статус платника податку на додану вартість]")

 

ЩОДО ОБ'ЄКТА ОПОДАТКУВАННЯ

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс), об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Враховуючи викладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т. ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб'єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Книга).

Стосовно порядку відображення в Книзі операцій з повернення коштів замовнику та зменшення розміру доходу на такі суми, повідомляємо наступне.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 розділу IV Кодексу, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, наказом Міндоходів від 16.09.2013 N 481 затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Порядок).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 Порядку).

Відповідно до п. 6 Порядку, самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв'язку, орендних та комунальних платежів тощо;

9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Таким чином, суми повернутих коштів відображаються в графі 3 Книги та, відповідно, зменшують загальну суму отриманого доходу, що підлягає декларуванню.

Аналогічні роз'яснення розміщено на офіційному сайті ДФС України в рубриці "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс" категорія 104 "Податок на доходи суб'єктів підприємницької діяльності" підкатегорії 104.04 "Порядок визначення доходів" та 104.08 "Порядок ведення обліку доходів та витрат".

 (Лист,  Головне управління ДФС у м. Києві, від 29.04.2016,  № 3315/С/26-15-13-02-15 "Щодо об'єкта оподаткування")

 

ЩОДО НАРАХУВАННЯ ПЕНІ

Державна фіскальна служба України у листі від 14.04.2016,  № 8440/6/99-99-10-03-02-15  повідомила таке.

Щодо періоду застосування пені

Нарахування пені визначається главою 12 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Так, пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Отже, вказана норма чітко визначає період нарахування пені, в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження, тому положення п. 102.1 Кодексу до визначення терміну, за який розраховується пеня, не застосовується.

Щодо віднесення пені, передбаченої главою 12 Кодексу, до адміністративно-господарських санкцій

Статтею 238 Господарського кодексу України (далі - ГК) визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 250 ГК визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Водночас дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Кодексом, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

 

ЩОДО ОБ'ЄКТА ОПОДАТКУВАННЯ

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс), об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Враховуючи викладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т. ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб'єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Книга).

Стосовно порядку відображення в Книзі операцій з повернення коштів замовнику та зменшення розміру доходу на такі суми, повідомляємо наступне.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 розділу IV Кодексу, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, наказом Міндоходів від 16.09.2013 N 481 затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Порядок).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 Порядку).

Відповідно до п. 6 Порядку, самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв'язку, орендних та комунальних платежів тощо;

9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Таким чином, суми повернутих коштів відображаються в графі 3 Книги та, відповідно, зменшують загальну суму отриманого доходу, що підлягає декларуванню.

Аналогічні роз'яснення розміщено на офіційному сайті ДФС України в рубриці "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс" категорія 104 "Податок на доходи суб'єктів підприємницької діяльності" підкатегорії 104.04 "Порядок визначення доходів" та 104.08 "Порядок ведення обліку доходів та витрат".

 (Лист,  Головне управління ДФС у м. Києві, від 29.04.2016,  № 3315/С/26-15-13-02-15 "Щодо об'єкта оподаткування")

 

РОМАН НАСІРОВ: НАДХОДЖЕННЯ ДО БЮДЖЕТУ НА 16 МЛРД ГРН. БІЛЬШЕ ЗАПЛАНОВАНОГО

З початку року планові показники з надходжень до бюджету перевиконані на 16 млрд гривень. До загального фонду державного бюджету надійшло 157,5 млрд грн. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров в ефірі «5 каналу».

За словами Романа Насірова, таке перевиконання свідчить, що економіка почала виходити з тіні, особливо по таким податкам, як податок на додану вартість. Так, у першому півріччі минулого року середній збір ПДВ з вироблених товарів був на рівні 8 млрд гривень. Починаючи з липня збір цього податку до бюджету постійно збільшується. Це відбувається за рахунок детінізації економіки, руйнування податкових ям та майданчиків.

«У листопаді-жовтні збір ПДВ вже досяг цифри в 11 млрд гривень, а починаючи з грудня – бюджет отримує щомісяця більше 12 млрд гривень. Тобто третина ПДВ була в тіні і залишалася в кишенях шахраїв. Зараз ці гроші йдуть до бюджету країни. Але досі кожного тижня ми зупиняємо роботу двох конвертаційних центрів. Це, на жаль, є свідченням того, що значна частина бізнесу продовжує користуватися цими центрами», - зазначив Роман Насіров.

Голова ДФС впевнений, для того, щоб бізнес повністю вийшов з тіні, потрібно вже цього року запровадити нульову декларацію для всіх громадян, статки яких перевищують, наприклад, мільйон гривень. Нульове декларування передбачатиме розкриття інформації про незаконно нажиті активи в обмін на амністію, що стане дієвим інструментом для боротьби з корупцією та детінізації економіки.

 

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ ГРОМАДЯН НА ЗВЕРНЕННЯ.

Одним із напрямків роботи Охтирської ОДПІ є кваліфікований, неупереджений, об’єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного вирішення порушених питань та  забезпечення вимог Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями.

Протягом 2016 року до Охтирськоїї ОДПІ надійшло 7 письмових звернень громадян, в тому числі за квітень 2016 року – 1 звернення. Питання, з якими найчастіше зверталися громадяни стосувалися контрольно-перевірочної роботи. Крім того порушувались інші питання, що стосувалися: податку на доходи фізичних осіб, оподаткування доходів підприємницької діяльності, роз’яснень норм чинного податкового законодавства, інформування про ухилення від сплати податків.

 

ПРОТЯГОМ 4-Х МІСЯЦІВ 2016 РОКУ ОХТИРСЬКИЙ БІЗНЕС НАПРАВИВ НА СОЦІАЛЬНІ ВИПЛАТИ ПОНАД 66,8 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ЄС

Протягом 2016 року платниками Охтирщини сплачено 66 млн. 822,0 тис.грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Завдяки своєчасній сплаті єдиного внеску громадянам гарантується право на соціальний захист. Зокрема, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення та інші  виплати.

 

Шановні ветерани! Щиро вітаю Вас із Днем премоги!


Від всієї душі поздоровляю зі святом Перемоги! Бажаю мирного неба, ясного сонця та всього самого найкращого! Нехай завжди Вас оточує мир, здоров'я та щастя!

Ю.Шевченко,

начальник Охтирської ОДПІ  ГУ ДФС у Сумській області

 

НОВІ РОЗМІРИ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ ТА ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ З 1 ТРАВНЯ

Законом України «Про Державний бюджет на 2016 рік» з травня по листопад 2016 року (включно) мінімальна зарплата та прожитковий мінімум для працездатної особи встановлені у розмірі не менше 1450 грн. замість 1378 грн.  

З огляду на вищезазначене, збільшиться мінімальна сума єдиного внеску за травень-листопад 2016 року і становитиме не менше 319 грн. щомісяця.

Звертаємо увагу! Залишаються незмінними:

· сума податкової соціальної пільги (689 грн.);

· граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (1930 грн.);

· ставки єдиного податку для І (до 137,80 грн.) та ІІ групи (275,60 грн.). 

Ці показники обчислюються на основі розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року (1378 грн.). 

 

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ: НОВІ ФОРМИ ЗВІТНОСТІ ТА ПОРЯДОК ЇХ ЗАПОВНЕННЯ

Наказом  Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» передбачено звітність суб’єктів господарювання які здійснюють виробництво спирту (форма №1- РС), реалізацію та виробництво алкогольних напоїв (форма №2-РС), реалізацію та виробництво тютюнових виробів (форма №3-РС),обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма №1-ОА), обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма №1-ОТ), обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма №1-РА), обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ).

Вищезазначені звіти передбачено подавати в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності до 10 числа місяця, що настає за звітним до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.

Електронні формати за новими формами розміщено на офіційному веб-сайті ДФС ( розділ «Електронна звітність» - «Інформаційне – аналітичне забезпечення»- «Реєстр електронних документів».

ОСОБИ, ЯКІ ПРОВАДЯТЬ ‪НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, СПЛАЧУЮТЬ ‪ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК ЗА МИНУЛИЙ РІК ДО 1 ТРАВНЯ

Нагадуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Вказані платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Зазначена норма передбачена пунктом 5 статті 4, абзацу 4 частини 8 статті 9 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

У РАМКАХ ОПЕРАЦІЇ «РУБІЖ-2016» ПОДАТКОВОЮ МІЛІЦІЄЮ СУМЩИНИ ВИЛУЧЕНО ДОКАЗИ ПРОТИЗАКОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА НЕОБЛІКОВАНІ ГОТІВКОВІ КОШТИ У СУМІ 642 ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ

У ході здійснення комплексних заходів у рамках операції «Рубіж-2016» працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області разом зі співробітниками підрозділу внутрішньої безпеки виявлено схему ухилення від сплати митних платежів при імпорті до України автотранспорту з країн ЄС. За вказаними порушеннями відкрито ряд кримінальних проваджень,  які розслідуються слідчим прокуратури Сумської області.

Встановлено, що групою осіб налагоджено схему ухилення від сплати податків та митних платежів, які підлягають сплаті при ввезенні імпортних автомобілів на митну територію України. У зазначеній схемі організаторами використовувалися підконтрольні підприємства-імпортери, а також фіктивний суб’єкт підприємництва, зареєстрований на території Литовської республіки. Незаконна діяльність полягала у ввезенні транспортних засобів на територію України, при цьому, декларування імпортованих автомобілів проводилося за заниженою ціною на підставі підроблених документів, які надавалися декларантами до Сумської митниці ДФС, і містили, зокрема, недостовірні дані щодо типу авто, унаслідок чого бюджет не отримав  мільйонні суми у вигляді податків та митних платежів.

На виконання доручення слідчого прокуратури Сумської області працівниками податкової міліції органів ДФС у Сумській області проведено обшук у офісному приміщенні підприємства, задіяного у вказаній схемі, яке знаходиться у   м.Рівному.

У ході обшуку виявлено та вилучено необліковані готівкові кошти  (долари США та  національна валюта) на загальну суму 642 тис.грн. в еквіваленті, печатки підприємств, оціночні сертифікати відповідності ЄВРО-4 та ЄВРО-3 та інші документі, які  залучено до кримінального провадження у якості речових доказів протизаконної діяльності.

 

ЗА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ ОХТИРЧАНАМИ СПЛАЧЕНО ПОНАД 1 МЛН. ГРН.

За повідомленням начальника відділу адміністрування майнових податків і зборів з фізичних осіб, податків з громадян Охтирської ОДПІ Ольга Приймак, впродовж січня- квітня 2016 року власники землі та землекористувачі – фізичні особи за користування землею перерахували до місцевих бюджетів 1 млн.30,2 тис.грн., збільшивши минулорічні надходження на 75,7 млн. грн. Відтак, на обліку у Охтирській ОДПІ по м.Охтирка і Охтирському районі налічується 18139 землекористувачів та 524 орендарів земельних ділянок, які зобов’язані сплачувати даний податок.

Нагадаємо, громадянам, що відповідно до Податкового кодексу, фізичні особи, які мають на території України у власності або користуванні земельні ділянки, частки – є платниками земельного податку.

Щороку до 1 липня територіальні органи ДФС направляють громадянам – платникам земельного податку та орендної плати за землю, податкові повідомлення-рішення для сплати земельного податку та орендної плати за користування землею. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, але не пізніше ніж 26 серпня 2016 року.

 

 

 

ПРО ПРАВО ФІЗИЧНИХ ОСІБ НА ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ

Охтирська ОДПІ нагадує, що метою декларування доходів фізичних осіб є не тільки сплата податку на доходи фізичних осіб до бюджету, а й повернення громадянам сум ПДФО, надміру сплаченого з їх заробітної плати у минулому податковому році. Повернути частину ПДФО, сплаченого громадянами – резидентами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації права на податкову знижку.

До витрат, дозволених до включення до податкової знижки за 2015 рік, належать:  

частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;

пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;

сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання;

страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;

суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

 суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;

суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу;

 суми витрат на сплату видатків на будівництво чи придбання доступного житла, визначеного законом.

Для реалізації права на податкову знижку за 2015 рік громадянину необхідно до кінця поточного року заповнити та подати до податкової інспекції декларацію про майновий стан і доходи та надати підтверджуючі документи.

 

ЩОДО КОРИГУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ ДО ОПОДАТКУВАННЯ НА СУМУ ЗАЛИШКОВОЇ ВАРТОСТІ ОКРЕМОГО ОБ'ЄКТА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ У РАЗІ ПРОДАЖУ ТАКОГО ОБ'ЄКТА

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Різниці, які виникають при коригуванні фінансового результату до оподаткування, встановлені статтями 138 - 140 ПКУ.

Статтею 138 ПКУ встановлено різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.

Отже, платник податку, який з урахуванням вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ має право прийняти рішення та приймає рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), не застосовує також і різниці, встановлені ст. 138 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (п. 138.1 ст. 138 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п. 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561).

Таким чином, у разі застосування платником різниць, які виникають при коригуванні фінансового результату до оподаткування, при продажу окремого об'єкта основних засобів, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

ОБСЯГ ВИРУЧКИ ПЕРЕВИЩИВ 1 МІЛЬЙОН ГРИВЕНЬ – РЕЄСТРУЄМОСЬ ПЛАТНИКОМ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Охтирська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій розміром 1 мільйон гривень.

При цьому, якщо така заява не була подана, то платник податку, який не подав до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Окрім того, незалежно від обсягів та незалежно від того, який режим оподаткування використовує суб’єкт господарювання, він зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ у разі, якщо ним проводяться операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України).

 

ДЕКЛАРАЦІЮ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ ЗА I КВАРТАЛ 2016 РОКУ НЕОБХІДНО ПОДАТИ

ДО 10 ТРАВНЯ

Платники податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений згідно з показниками Звіту про фінансові результати за 2015 рік перевищує 20 мільйонів гривень повинні подати декларацію з податку на прибуток за І квартал 2016 року.

При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за показниками Звіту про фінансові результати, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Нагадуємо, квартальна звітність подається  протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Отже, декларацію з податку на прибуток за I квартал 2016 року необхідно подати не пізніше 10 травня 2016 року, а сплатити податок на прибуток за I квартал – не пізніше 20 травня 2016 року.

 

РОМАН НАСІРОВ: ДФС ВДАЛОСЯ СКОРОТИТИ ЧАС ОФОРМЛЕННЯ МИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЙ

Голова ДФС Роман Насіров під час зустрічі з Генеральним Директором Податково-митної адміністрації при Міністерстві фінансів Австрії Паном Гансом-Георгом Крамером повідомив про головні досягнення служби у митному напрямі за 2015 рік та 1-й квартал 2016 року. 

За його словами, із загальних надходжень митних платежів до Державного бюджету України у 2015 році  надходження від митниці склали 202,3 млрд грн., що на 5,1 млрд грн. більше від визначеного показника на рік. У першому кварталі 2016 року ДФС зібрано 140,7 млрд грн., з них митні надходження склали 50,8 млрд. грн., що на 3,5 млрд. грн. більше від запланованого.

«Сьогодні набагато спрощено процедуру оформлення митних декларацій. 96% документів для митного оформлення подаються в електронному вигляді, 85% декларантів оформлюються за першим методом. Крім того, значно скорочено середній час оформлення митної декларації: оформлення декларації на експорт займає 1 годину, на імпорт – 2 години 14 хвилин, декларація без додаткового контролю оформлюється за 15 хв., а попередні декларації - в автоматичному режимі», - зазначив Роман Насіров.

Він додав, що завдяки таким показникам за період 2015 та 1-го кварталу 2016 було оформлено 3,4 млн декларацій, з них 1,8 млн – імпортні, 1,1 млн – експортні та 502 тис. – транзитні. 

 

ЯКЩО ЗА НАВЧАННЯ СТУДЕНТА СПЛАТИЛИ НЕ ЧЛЕНИ ЙОГО СІМ’Ї ПЕРШОГО СТУПЕНЯ СПОРІДНЕННЯ ПРАВА НА ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ ВІДСУТНЄ

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти, для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку щодо таких сум.

Зазначена норма передбачена п.п.166.3.3 ст. 166, п.п. 14.1.263 ст. 14 Податкового кодексу України.

 

НОВІ РОЗМІРИ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ ТА ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ З 1 ТРАВНЯ

Законом України «Про Державний бюджет на 2016 рік» з травня по листопад 2016 року (включно) мінімальна зарплата та прожитковий мінімум для працездатної особи встановлені у розмірі не менше 1450 грн. замість 1378 грн.  

З огляду на вищезазначене, збільшиться мінімальна сума єдиного внеску за травень-листопад 2016 року і становитиме не менше 319 грн. щомісяця.

Звертаємо увагу! Залишаються незмінними:

· сума податкової соціальної пільги (689 грн.);

· граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (1930 грн.);

· ставки єдиного податку для І (до 137,80 грн.) та ІІ групи (275,60 грн.). 

Ці показники обчислюються на основі розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року (1378 грн.). 

 

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ: НОВІ ФОРМИ ЗВІТНОСТІ ТА ПОРЯДОК ЇХ ЗАПОВНЕННЯ

Наказом  Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» передбачено звітність суб’єктів господарювання які здійснюють виробництво спирту (форма №1- РС), реалізацію та виробництво алкогольних напоїв (форма №2-РС), реалізацію та виробництво тютюнових виробів (форма №3-РС),обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма №1-ОА), обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма №1-ОТ), обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма №1-РА), обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ).

Вищезазначені звіти передбачено подавати в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності до 10 числа місяця, що настає за звітним до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.

Електронні формати за новими формами розміщено на офіційному веб-сайті ДФС ( розділ «Електронна звітність» - «Інформаційне – аналітичне забезпечення»- «Реєстр електронних документів».

 

ОСОБИ, ЯКІ ПРОВАДЯТЬ ‪НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, СПЛАЧУЮТЬ ‪ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК ЗА МИНУЛИЙ РІК ДО 1 ТРАВНЯ

Нагадуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Вказані платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Зазначена норма передбачена пунктом 5 статті 4, абзацу 4 частини 8 статті 9 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

У РАМКАХ ОПЕРАЦІЇ «РУБІЖ-2016» ПОДАТКОВОЮ МІЛІЦІЄЮ СУМЩИНИ ВИЛУЧЕНО ДОКАЗИ ПРОТИЗАКОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА НЕОБЛІКОВАНІ ГОТІВКОВІ КОШТИ У СУМІ 642 ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ

У ході здійснення комплексних заходів у рамках операції «Рубіж-2016» працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області разом зі співробітниками підрозділу внутрішньої безпеки виявлено схему ухилення від сплати митних платежів при імпорті до України автотранспорту з країн ЄС. За вказаними порушеннями відкрито ряд кримінальних проваджень,  які розслідуються слідчим прокуратури Сумської області.

Встановлено, що групою осіб налагоджено схему ухилення від сплати податків та митних платежів, які підлягають сплаті при ввезенні імпортних автомобілів на митну територію України. У зазначеній схемі організаторами використовувалися підконтрольні підприємства-імпортери, а також фіктивний суб’єкт підприємництва, зареєстрований на території Литовської республіки. Незаконна діяльність полягала у ввезенні транспортних засобів на територію України, при цьому, декларування імпортованих автомобілів проводилося за заниженою ціною на підставі підроблених документів, які надавалися декларантами до Сумської митниці ДФС, і містили, зокрема, недостовірні дані щодо типу авто, унаслідок чого бюджет не отримав  мільйонні суми у вигляді податків та митних платежів.

На виконання доручення слідчого прокуратури Сумської області працівниками податкової міліції органів ДФС у Сумській області проведено обшук у офісному приміщенні підприємства, задіяного у вказаній схемі, яке знаходиться у   м.Рівному.

У ході обшуку виявлено та вилучено необліковані готівкові кошти  (долари США та  національна валюта) на загальну суму 642 тис.грн. в еквіваленті, печатки підприємств, оціночні сертифікати відповідності ЄВРО-4 та ЄВРО-3 та інші документі, які  залучено до кримінального провадження у якості речових доказів протизаконної діяльності.

 

ЗА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ ОХТИРЧАНАМИ СПЛАЧЕНО ПОНАД 1 МЛН. ГРН.

За повідомленням начальника відділу адміністрування майнових податків і зборів з фізичних осіб, податків з громадян Охтирської ОДПІ Ольга Приймак, впродовж січня- квітня 2016 року власники землі та землекористувачі – фізичні особи за користування землею перерахували до місцевих бюджетів 1 млн.30,2 тис.грн., збільшивши минулорічні надходження на 75,7 млн. грн. Відтак, на обліку у Охтирській ОДПІ по м.Охтирка і Охтирському районі налічується 18139 землекористувачів та 524 орендарів земельних ділянок, які зобов’язані сплачувати даний податок.

Нагадаємо, громадянам, що відповідно до Податкового кодексу, фізичні особи, які мають на території України у власності або користуванні земельні ділянки, частки – є платниками земельного податку.

Щороку до 1 липня територіальні органи ДФС направляють громадянам – платникам земельного податку та орендної плати за землю, податкові повідомлення-рішення для сплати земельного податку та орендної плати за користування землею. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, але не пізніше ніж 26 серпня 2016 року.

 

ПРО ПРАВО ФІЗИЧНИХ ОСІБ НА ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ

Охтирська ОДПІ нагадує, що метою декларування доходів фізичних осіб є не тільки сплата податку на доходи фізичних осіб до бюджету, а й повернення громадянам сум ПДФО, надміру сплаченого з їх заробітної плати у минулому податковому році. Повернути частину ПДФО, сплаченого громадянами – резидентами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації права на податкову знижку.

До витрат, дозволених до включення до податкової знижки за 2015 рік, належать:  

частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;

пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;

сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання;

страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;

суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

 суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;

суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу;

 суми витрат на сплату видатків на будівництво чи придбання доступного житла, визначеного законом.

Для реалізації права на податкову знижку за 2015 рік громадянину необхідно до кінця поточного року заповнити та подати до податкової інспекції декларацію про майновий стан і доходи та надати підтверджуючі документи.

 

ЩОДО КОРИГУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ ДО ОПОДАТКУВАННЯ НА СУМУ ЗАЛИШКОВОЇ ВАРТОСТІ ОКРЕМОГО ОБ'ЄКТА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ У РАЗІ ПРОДАЖУ ТАКОГО ОБ'ЄКТА

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Різниці, які виникають при коригуванні фінансового результату до оподаткування, встановлені статтями 138 - 140 ПКУ.

Статтею 138 ПКУ встановлено різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.

Отже, платник податку, який з урахуванням вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ має право прийняти рішення та приймає рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), не застосовує також і різниці, встановлені ст. 138 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (п. 138.1 ст. 138 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п. 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561).

Таким чином, у разі застосування платником різниць, які виникають при коригуванні фінансового результату до оподаткування, при продажу окремого об'єкта основних засобів, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

ОБСЯГ ВИРУЧКИ ПЕРЕВИЩИВ 1 МІЛЬЙОН ГРИВЕНЬ – РЕЄСТРУЄМОСЬ ПЛАТНИКОМ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Охтирська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій розміром 1 мільйон гривень.

При цьому, якщо така заява не була подана, то платник податку, який не подав до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Окрім того, незалежно від обсягів та незалежно від того, який режим оподаткування використовує суб’єкт господарювання, він зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ у разі, якщо ним проводяться операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України).

 

РОМАН НАСІРОВ: ДФС ВДАЛОСЯ СКОРОТИТИ ЧАС ОФОРМЛЕННЯ МИТНИХ ДЕКЛАРАЦІЙ

Голова ДФС Роман Насіров під час зустрічі з Генеральним Директором Податково-митної адміністрації при Міністерстві фінансів Австрії Паном Гансом-Георгом Крамером повідомив про головні досягнення служби у митному напрямі за 2015 рік та 1-й квартал 2016 року. 

За його словами, із загальних надходжень митних платежів до Державного бюджету України у 2015 році  надходження від митниці склали 202,3 млрд грн., що на 5,1 млрд грн. більше від визначеного показника на рік. У першому кварталі 2016 року ДФС зібрано 140,7 млрд грн., з них митні надходження склали 50,8 млрд. грн., що на 3,5 млрд. грн. більше від запланованого.

«Сьогодні набагато спрощено процедуру оформлення митних декларацій. 96% документів для митного оформлення подаються в електронному вигляді, 85% декларантів оформлюються за першим методом. Крім того, значно скорочено середній час оформлення митної декларації: оформлення декларації на експорт займає 1 годину, на імпорт – 2 години 14 хвилин, декларація без додаткового контролю оформлюється за 15 хв., а попередні декларації - в автоматичному режимі», - зазначив Роман Насіров.

Він додав, що завдяки таким показникам за період 2015 та 1-го кварталу 2016 було оформлено 3,4 млн декларацій, з них 1,8 млн – імпортні, 1,1 млн – експортні та 502 тис. – транзитні. 

 

ЯКЩО ЗА НАВЧАННЯ СТУДЕНТА СПЛАТИЛИ НЕ ЧЛЕНИ ЙОГО СІМ’Ї ПЕРШОГО СТУПЕНЯ СПОРІДНЕННЯ ПРАВА НА ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ ВІДСУТНЄ          

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти, для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку щодо таких сум.

Зазначена норма передбачена п.п.166.3.3 ст. 166, п.п. 14.1.263 ст. 14 Податкового кодексу України.

  

ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ОХТИРСЬКОЇ ОДПІ  ПРІОРИТЕТ -  ЯКІСНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Майже двадцять працівників Центру обслуговування платників Охтирської ОДПІ щоденно втілюють у життя головний принцип реформування податкового відомства – перетворення від фіскального органу до сервісної служби. На звітного періоду 2016 року платники податків отримали у  Центрі обслуговування платників в Охтирській ОДПІ понад  2 тисячі адміністративних, інформаційних  та інших послуг.

Так, найбільша їх частина 16469 – це послуги з приймання податкової звітності. Друге місце посідає прийом вхідної кореспонденції – 3113. Почесне терте місце  - 2589 – кількість виданих довідок платника податків. Це довідки з реєстраційним номером облікової картки платника податків, про відсутність податкового боргу, про підтвердження сплати за ліцензії, про реєстрацію електронних контрольно-касових операторів, про відсутність за межами України валютних цінностей та майна, про отримані доходи платником податків, довідки на постійне місце проживання та інші.  Працівниками ЦОП  надано 1500 консультацій.

Робота Центру обслуговування платників сприяє формуванню орієнтованої на платника податків системи адміністрування, підвищенню рівня добровільної сплати податків, формуванню у громадськості високої податкової культури та позитивного ставлення до діяльності податківців. Метою роботи Центру є забезпечення платникам податків комфортних умов роботи з податковою службою.

Під час відвідування Центру платники Охтирки та Охтирського району мають змогу висловити своє ставлення до якості обслуговування та надання адміністративних послуг. Для дослідження розроблено спеціальну анкету, бланки якої розміщено в приміщенні Центру обслуговування платників Охтирської ОДПІ та встановлено скриньку щодо заяв та пропозицій.  Кожен платник податків має змогу оцінити роботу Центру обслуговування платників. Для цього потрібно заповнити анонімну анкету, яка розміщена на столах для відвідувачів Центру, та покласти її до скриньки „заяви та пропозиції”.  Також, кожен бажаючий може внести в анкеті свої пропозиції щодо покращення роботи Центру обслуговування платників податків.

Подібній крок – це яскраве підтвердження якісних змін у принципах роботи Державної фіскальної служби, налагодження партнерських відносин із платниками податків.

 

ВИ ЗВЕРНУЛИСЬ - ПРАЦІВНИКИ ОХТИРСЬКОЇ ОДПІ ВІДПОВІДАЮТЬ

Напередодні в Охтирській ОДПІ відбувся сеанс прямого телефонного зв»язку «гаряча лінія» з порядку реалізації громадянами права на звернення.. На запитання відповідала  головний державний інспектор відділу обслуговування платників Охтирської ОДПІ Бабич Ольга Віталіївна.

Якщо відповідь надана на звернення, не задовольняє, як вирішити дане питання в правовому полі? 

Статтею 16 Закону України від 02.10.96 №393/96-ВР «Про звернення громадян» передбачено, що скарга на дії чи рішення органів державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об»єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду.

До скарги подаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися  за його  зверненнями раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, але тільки ті , які відповідно стосуються питання.

В які терміни розглядається заява, надіслана до органів державної влади?

Для  вирішення пропозицій, заяв і скарг громадян Законом України «Про звернення громадян» встановлюються такі терміни:

не більше одного місяця такі, що потребують додаткового вивчення і перевірок;

в інших випадках – невідкладно, не пізніше 15 календарних днів від дня їх отримання державними, громадським органом, підприємством, установою, організацією, які зобов»язані вирішити   питання по суті;

у випадках, коли для вирішення заяви або скарги необхідно провести спеціальну перевірку, витребувати додаткові матеріали, або вжити інших заходів, терміни вирішення заяви або скарги можуть бути в порядку винятку продовжені керівником або заступником відповідного органу, про що повідомляється заявник.

При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45-и днів.

 

ПРІОРИТЕТИ  ДІЯЛЬНОСТІ ОХТИРСЬКОЇ ОДПІ

Прозора, відкрита співпраця з платниками податків – є основою у виконанні, поставлених державою, завдань перед податківцями Охтирської ОДПІ. Однією із форм такої співпраці є проведення семінарів, за допомогою яких підприємці отримують відповіді на запитання, що стосуються застосування податкового законодавства на практиці.

Основною темою обговорення нещодавнього семінару, який відбувся 27 квітня поточного року,  що був організований охтирськими податківцями спільно з Управлінням економіки та інвестиційної політики Охтирської міської ради для платників, стало запровадження звітності для виробників і продавців алкогольних і тютюнових виробів в межах постанови Мінісерства фінансів України від 11.02.16 №.».

Також, платники мали змогу ознайомитись з змінами, які відбулись стосовно їх прав і обов”язків та відповідальності за порушення податкового, трудового законодавства та законодавства щодо оплати праці.

Окремо податківці зупинились на запровадженні електронного адміністрування акцизного податку.

Також, важливим питанням стало проведення кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2015 році.

Наприкінці заходу були надані конкретні відповіді на запитання учасників семінару та доведена інформація про розміщення всіх нововведень на сайтах органів виконавчої влади.

 

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЗАРПЛАТНІ В „КОНВЕРТАХ” – ВИМОГА ЧАСУ

На сьогоднішній день для багатьох зарплата „у конвертах" стала звичним явищем і чомусь навіть нормою. Так, громадяни думають: „.. доки я молодий, то може не влаштовуватись на роботу офіційно, нащо платити якісь там податки. У конверті і суми, зазвичай, більші і нема ніяких проблем з паперовою тяганиною...". Причому таке ставлення не залежить від рівня статків, а залежить від свідомості та сумлінного ставлення кожного платника, кожного громадянина.

Тому, саме у сфері виплати зарплатні відбувається найбільше ухилень від оподаткування та порушень законодавства. Серед них – заборгованість, зарплата “в конверті”, або її виплата у розмірі, що не відповідає прожитковому мінімуму, використання незареєстрованої найманої праці.

Взв»язку з цим Охтирської ОДПІ постійно тримає ці питання на контролі. Бо наповнення доходної частини місцевих бюджетів, гарантія  прав та законних інтересів наших громадян – одні із головних пріоритетів фіскальної  служби.

На сьогоднішній день робота в цьому напрямку ускладнена продовженням дії мораторію на проведення документальних перевірок суб»єктів малого підприємництва, який. з різним рівнем обмеження прав контролюючих органів, триває  останні десять років. І тому проблему легалізації доходів і найманої праці, самостійно, органи ДФС вирішити не мають можливості. А від цих неправомірних дій, в першу чергу, місцеві бюджети недотримують значні суми  податку на доходів фізичних осіб.

Так, при відпрацюванні інформації, отриманої від органів виконавчої влади, Охтирською ОДПІ ініційовано проведення фактичної перевірки 2 господарських одиниць даної мережі, у яких працювали 11 найманих осіб. Перевіркою встановлено, що податки, збори, обов’язкові платежі, утримані з доходів таких фізичних осіб у вигляді заробітної плати, перераховані суб’єктом господарювання за місцезнаходженням роботодавця (Полтавська обл..).

Але незважаючи на обмеження, в межах своїх повноважень, визначених нормами Податкового кодексу України, Охтирською ОДПІ продовжується проводитися робота щодо перевірки суб»єктів господарювання з питань дотримання ними діючого законодавства при виплаті заробітної плати та оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

З грудня 2015 року по сьогоднішній день за результатами   5 – ти  фактичних перевірок щодо дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та наявності дозвільних документів на реалізацію підакцизних товарів 2 фізичні особи зареєструвалися підприємцями на спрощену систему оподаткування, та 4 суб»єкти господарювання легалізували 4 найманих працівника.

На відпрацювання звернень громадян щодо використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, податковою інспекцією організовано проведення фактичних перевірок 3 господарських об’єктів. За результатами таких перевірок, планується реєстрація фізичної особи фізичною особою-підприємцем та оформлення трудових відносин з 5 найманими працівниками.

Крім того, під час опрацювання податкової звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, за Формою №1-ДФ проводяться співбесіди з суб’єктами господарської діяльності - фізичними особами щодо забезпечення мінімальних соціальних гарантій найманим працівникам - підвищення розміру заробітної плати до рівня не менше мінімальної заробітної плати  та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Станом на 01.05.16 Охтирською ОДПІ здійснено масово-роз’яснювальні заходи по залученню 11 фізичних осіб до оформлення трудових відносин  по 6 – ти фізичних особах-підприємцях.

 

З ПОЧАТКУ РОКУ СВОЇ ДОХОДИ ЗАДЕКЛАРУВАЛИ ПОНАД 400 ГРОМАДЯН ОХТИРЩИНИ

Станом на 19 квітня 2016 року 449 мешканців  Охтирщини задекларували майже 17 млн.грн. доходів, отриманих у 2015 році. Місцеві бюджети поповняться за результатами декларування  майже на 1 млн.грн. На утримання Української армії громадяни сплатять майже 200,0 тис.грн.

Охтирська ОДПІ нагадує, що з 1 січня 2016 року триває кампанія декларування доходів громадян, яка має свої відмінності від попередніх років. Фізичні особи за результатами 2015 року визначають податкові зобов’язання як з податку на доходи фізичних осіб, так і з військового збору.

Обов’язковому декларуванню підлягають отриманні доходи у вигляді спадщини, подарунків, прибутків від здійснення операцій з продажу цінних паперів, корпоративних прав, отримання благодійної допомоги, оплати від надання майна в оренду, від продажу або обміну нерухомого та рухомого майна, доходи від фізичних осіб, які не є підприємцями. Крім того, оподатковуються інші доходи, з яких не був утриманий податок, а також зарплати або доходи за цивільно-правовими договорами від двох і більше роботодавців, загальна річна сума яких перевищує 146160 грн.

Декларацію необхідно подати до податкової інспекції за місцем реєстрації не пізніше 3 травня 2016 року, а з метою оформлення податкової знижки – до 31 грудня 2016 року в один із трьох зручних способів: особисто чи уповноваженою особою, поштою або за допомогою мережі Інтернет. Подати декларацію або отримати фахові консультації щодо її заповнення можна в Центрі обслуговування платників.

 

ПЛАТНИКИ, ЯКІ ОБЛІКОВУЮТЬСЯ В ОХТРСЬКІЙ ОДПІ ПРОДОВЖУЮТЬ ПІДТРИМКУ АРМІЇ: У ПЕРШОМУ КВАРТАЛІ СПЛАЧЕНО БІЛЬШ НІЖ 4,9  МЛН. ГРН. ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ

Тільки у березні відрахування військового збору платників Охтирської ОДПІ склали 1,9 млн. грн., а в цілому у 2016 році до державного бюджету перераховано               4 млн.942,7 тис.грн цього податку. Порівняно з першим кварталом минулого року надходження зросли на 803,3 тис. грн., або 19,4 %.

Нагадаємо, що військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних  виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри.

Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому випадку відповідальною особою за нарахування та сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов’язаний забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України.

 

ЩОДО ЦІЛЬОВОГО ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ, ЩО АКУМУЛЬОВАНІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ НА СПЕЦІАЛЬНИХ РАХУНКАХ

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2016, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року N 11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів", із змінами і доповненнями (далі - Порядок N 11), сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюють територіальні органи ДФС (п. 5 Порядку N 11).

Тобто у випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для інших виробничих цілей, пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції.

При цьому у разі, якщо такі кошти будуть використані сільськогосподарським підприємством не за цільовим призначенням, то таке підприємство несе відповідальність відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПКУ, яким визначено, що податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

 

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ПРИБУТОК ТА ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ СУМ СТРАХОВИХ ВНЕСКІВ, ПЕРЕРАХОВАНИХ РОБОТОДАВЦЕМ ЗА ДОГОВОРАМИ ДОВГОСТРОКОВОГО СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ, ТА НАРАХУВАННЯ ЄДИНОГО ВНЕСКУ НА ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ НА ТАКІ СУМИ

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Розділом III Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на витрати, які виникають у разі оплати послуг довгострокового накопичувального пенсійного та медичного страхування життя працівника підприємства, отже такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Разом з тим, відповідно до ст. 123 1 Кодексу якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п'яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов'язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені цим Кодексом до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, то платник податку - страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим Кодексом.

Відповідно до пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, в редакції, чинній з 01.01.2015 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

а) особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;

б) одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;

в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відс. нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як п'яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Згідно із п. 167.1 ст. 167 Кодексу у редакціях, що діяли протягом 2015 року, ставка податку на доходи фізичних осіб становила 15 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.6 цієї статті), якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Якщо база оподаткування, визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Кодексу, щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

З 01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон N 909) яким, зокрема, встановлено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 цієї статті).

Отже, суми страхового внеску, перерахованих роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за працівника, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою ст. 167 Кодексу (у 2015 році - 15 (20) відс., 2016 році - 18 відсотків).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 встановлено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці".

Також частиною четвертою ст. 7 Закону N 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зокрема, не зменшені на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Враховуючи викладене, суми страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за працівника, є базою нарахування єдиного внеску.

 

ЩОДО ДЕЯКИХ ПИТАНЬ ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ І ПОДАТКОВМ НА ПРИБУТОК БЕЗОПЛАТНО ОТРИМАНИХ ТОВАРІВ

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на дохід від безоплатно отриманих товарів для проведення досліджень, нарахованих митних платежів та послуг брокера.

Таким чином, зазначені операції відображаються при формуванні фінансового результату згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності виступає Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Щодо порядку застосування норм податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні операцій з імпорту безоплатно отриманих товарів.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 Кодексу).

Згідно із п. 198.2 ст. 198 Кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Кодексу.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Кодексу базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Таким чином, ПДВ, сплачений при розмитненні ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.

При цьому платник податку згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності платника податку.

 

ТЕРМІН ПРОВЕДЕННЯ ГАРАНТІЙНОГО РЕМОНТУ РРО ЗБІЛЬШЕНО

Головне управління ДФС у Сумській області нагадує, що  Кабінет Міністрів України  постановою від 20.01.2016 N 21 вніс зміни до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, якими, зокрема, уточнено, що строк проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту реєстратора не може перевищувати 7 робочих днів.

До цього строк проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту реєстратора не міг перевищувати 72 години.

Також передбачено, що у разі незабезпечення в установлений строк гарантійного ремонту реєстратора центр сервісного обслуговування зобов'язаний не пізніше 7-го робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор.

Крім цього, Порядок доповнено  нормою, якою визначено, що у разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора виробник (постачальник) зобов'язаний за наявності технічних можливостей здійснити його доопрацювання.

 

ПРО РЕЖИМ РОБОТИ ЦОП ОХТИРСЬКОЇ ОДПІ В СВЯТКОВІ ТА ВИХІДНІ ДНІ

З метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття податкової звітності, надання адміністративних послуг, Охтирська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області повідомляє про режим роботи ЦОП у святкові та вихідні дні:

30 квітня 2016 року — робочий день до 15 год. 00 хв.;

2, 3 травня 2016 року — робочі дні у режимі чергування (за необхідності із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 16 год. 00 хв.;

4, 5, 6, 7 травня 2016 року — робочі дні відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП;

1, 8, 9 травня 2016 року — вихідні дні.

 

ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ У 2016 РОЦІ НАДІСЛАЛИ ДО ОХТИРСЬКОЇ ОДПІ  6 ЗВЕРНЕНЬ

 

У січні-березні 2016 року до Охтирської ОДПІ надійшло 6 письмових звернень громадян відповідно до вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями. На звернення громадян було надано відповіді згідно чинного законодавства, крім тих, що знаходяться на розгляді, так як термін їх розгляду не настав.

Найчастіше у зверненнях громадяни порушували питання інформування про ухилення від сплати податків.

Усі звернення розглянуті у визначені законодавством терміни, заявникам надані ґрунтовні відповіді.

 

ПРОВЕДЕНО СЕМІНАР ДЛЯ МАЙБУТНІХ ПІДПРИЄМЦІВ ЩОДО ОСТАННІХ НОВАЦІЙ У ПОДАТКОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

 

20 квітня 2016 року фахівцями Охтирської ОДПІ, з метою забезпечення формування високої податкової культури суб’єктами господарювання, проведено семінар на тему «Особливості оподаткування підприємницької діяльності у 2016 році. Застосування діючого податкового законодавства щодо торгівлі підакцизними товарами». У семінарі приймали участь провідні спеціалісти фіскальної служби Охтирської ОДПІ. 

Лекторами фіскальної служби були розглянуті найбільш актуальні питання, що виникають у платників податків в зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2016 року Закону України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

Особливу увагу на семінарі було приділено змінам у законодавстві стосовно  єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб, екологічного податку, рентної плати, спрощеної системи оподаткування, автоматичного адміністрування акцизного податку, звітності виробників та продавців алкогольних та тютюнових виробів, тощо. Також, важливим питанням стало проведення кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2015 році.

Під час проведення семінару представники фіскальної служби та майбутні бізнесмени висловили свою думку щодо організації ефективної роботи, спрямованої на надходження коштів до бюджету.

Наприкінці заходу були надані конкретні відповіді на запитання учасників семінару та доведена інформація про розміщення всіх нововведень на сайтах органів виконавчої влади.

 

 

ЩОДО ПОРЯДКУ ЗАПОВНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ОПЕРАЦІЙ З ПОСТАЧАННЯ ТОВАРІВ (ПОСЛУГ) ДЛЯ НЕВИРОБНИЧОГО ВИКОРИСТАННЯ У МЕЖАХ БАЛАНСУ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, про який йдеться у листі, затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок N 1307). Порядок N 1307 набере чинності 01.04.2016.

Пунктом 11 Порядку N 1307 передбачено, що у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

- в операціях, що не є об'єктом оподаткування;

- в операціях, звільнених від оподаткування;

- в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

- в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 Порядку N 1307 ("04" - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання).

Згідно з пунктом 12 Порядку N 1307 у разі складання податкової накладної за операціями з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку; переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих; здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача

(покупця)" проставляється умовний ІПН "400000000000", а в рядку "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.).

Таким чином, умовний ІПН "600000000000", передбачений пунктом 11 Порядку N 1307, зазначається при складанні зведеної податкової накладної за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними у звітному (податковому) періоді для використання в неоподатковуваних операціях, у тому числі що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку.

Умовний ІПН "400000000000", передбачений пунктом 12 Порядку N 1307, зазначається у разі складання податкової накладної за товарами (послугами), які були придбані у попередніх звітних (податкових) періодах для використання в оподатковуваних операціях, та які у звітному (податковому) періоді починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, зокрема в операціях з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання.

 

 ПРАЦІВНИК ПРАЦЮЄ НЕПОВНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ - ПРАВО НА ПОДАТКОВУ СОЦІАЛЬНУ ПІЛЬГУ ЗБЕРІГАЄТЬСЯ

Якщо працівник працює неповний робочий день та отримує у зв'язку з трудовими відносинами заробітну плату, яка у 2016 році не перевищує 1930 грн. на місяць, він має право на застосування податкової соціальної пільги 689 грн.

Порядок застосування податкової соціальної пільги визначено ст. 169 Податкового кодексу.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового Кодексу).

Враховуючи, що на 1 січня 2016 року прожитковий мінімум для працездатної особи (в розрахунку на місяць) установлено у розмірі 1378 грн., розмір доходу (заробітної плати), що дає право на податкову соціальну пільгу у 2016 році, становить 1930 грн. на місяць (1378 грн. х Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового Кодексу будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році - 689 грн.).

  

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ У ЗАЯВІ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ПЛАТНИКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПАЛЬНОГО (ФОРМА 1-АКП) КОДУ ТИПУ ОБ'ЄКТА ОПОДАТКУВАННЯ

(Лист,  Державна фіскальна служба України, від 29.03.2016,  № 6845/6/99-99-21-05-15)

Довідник типів об'єктів оподаткування (далі - довідник) доповнено новим об'єктом - "Паливно-заправний комплекс" з кодом 694.

Оновлений довідник 22.03.2016 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці "Довідники" та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за адресою: http://data.gov.ua, у розділі (Головна > Набори даних > Податки).

Для зміни типу об'єкта оподаткування щодо свого відповідного пункту реалізації пального Товариство може подати реєстраційну заяву з позначкою "Зміни" згідно з пунктом 12 розділу II Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року N 113.

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ У ЗАЯВІ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ПЛАТНИКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПАЛЬНОГО (ФОРМА 1-АКП) КОДУ ТИПУ ОБ'ЄКТА ОПОДАТКУВАННЯ

(Лист,  Державна фіскальна служба України, від 29.03.2016,  № 6845/6/99-99-21-05-15)

Довідник типів об'єктів оподаткування (далі - довідник) доповнено новим об'єктом - "Паливно-заправний комплекс" з кодом 694.

Оновлений довідник 22.03.2016 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці "Довідники" та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за адресою: http://data.gov.ua, у розділі (Головна > Набори даних > Податки).

Для зміни типу об'єкта оподаткування щодо свого відповідного пункту реалізації пального Товариство може подати реєстраційну заяву з позначкою "Зміни" згідно з пунктом 12 розділу II Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року N 113.

 

ЩОДО ВІДОБРАЖЕННЯ У ГРАФАХ 3А ТА 3 ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ Ф. 1ДФ СУМ ДОХОДІВ, ДО ЯКИХ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ КОЕФІЦІЄНТ

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3.2 розділу III Порядку у графі 3а "Сума нарахованого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом (п. 3.3 розділу III Порядку).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

До наведеної формули застосовується діюча у 2016 році ставка податку 18 відсотків (для ставки податку 18 відсотків - коефіцієнт 1,21951).

Враховуючи, що коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Кодексу, застосовується для визначення бази оподаткування, тому у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах 3а "Сума нарахованого доходу" та 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнта.

 (Лист,  Державна фіскальна служба України, від 04.04.2016,  № 7309/6/99-95-42-02-16 "Щодо відображення у графах 3а та 3 податкового розрахунку ф. 1ДФ сум доходів, до яких застосовується коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме з урахуванням коефіцієнта чи без нього")

 

ДЕКЛАРАЦІЮ ПОДАЄ ГРОМАДЯНИН ПРИ ОТРИМАННІ ДОХОДІВ ВІД ДВОХ І БІЛЬШЕ ПОДАТКОВИХ АГЕНТІВ НА СУМУ ПОНАД 146160 ГРН.

Кампанія декларування доходів громадян, яка розпочалася з початку 2016 року, триває до 1 травня 2016 року. Задекларувати отримані у минулому році доходи громадяни повинні шляхом надання до податкової інспекції за місцем свого проживання, тобто за місцем реєстрації у паспорті податкової декларації про майновий стан і доходи. Серед тих, у кого виникає обов’язок задекларувати свої доходи – фізичні особи, які протягом 2015 року отримували дохід від двох та більше податкових агентів. З 2016 року така норма втрачає чинність.

Відповідно до абзацу «є» п. 176.1 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI в редакції, яка діяла до 01.01.2016 року, платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. У 2015 році ця сума становила 146160 грн.
При отриманні доходів від двох та більше податкових агентів заповнюється додаток Ф1 до декларації про майновий стан та доходи, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. № 859.

В банері «Декларуємо по-новому – 2016», розміщеному на офіційному порталі ДФС України (sfs.gov.ua), який доступний і з сторінки територіальних органів ДФС у Полтавській області (http://pl.sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2016/), громадяни можуть отримати усю необхідну інформацію про порядок декларування доходів громадян у 2016 році.

 

НА ДЕКЛАРУВАННЯ СВОЇХ ДОХОДІВ У ГРОМАДЯН ЗАЛИШИЛОСЬ МЕНШЕ МІСЯЦЯ

До кінця деклараційної кампанії залишилось не так багато часу, тож Охтирська ОДПІ нагадує, що обов’язкові майнові декларації громадяни зобов»язані  подати до 1 травня 2016 року, а декларації на отримання податкової знижки податкові інспекції будуть приймати до кінця поточного року.

 

УВАГА! ЗАПРОВАДЖУЄТЬСЯ НОВА ФОРМА ЗВІТУ ПРО ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ, ВИДАНИХ НА ВІДРЯДЖЕННЯ АБО ПІД ЗВІТ

Мінфін наказом від 10.03.2016 N 350 виклав у новій редакції форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Нагадуємо, що Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення 5-гобанківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримав(ла) такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

Фізособа, яка отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: "Звіт перевірено", "Залишок унесений (перевитрата видана) в сумі за касовим ордером", кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, яка надала такі кошти. Графу "Звіт затверджено" підписує керівник (податковий агент).

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 30 березня 2016 р. за N 477/28607 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК» - ОБОВ’ЯЗКОВИЙ РЕКВІЗИТ КАСОВОГО ЧЕКА

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» , який набрав чинності 11.03.2016, затверджено, зокрема форму та зміст фіскального касового чеку на товари (послуги).

Касовий чек повинен містити такі обов’язкові реквізити:

- найменування господарської одиниці;

- адресу господарської одиниці;

- для суб’єктів господарювання-платників ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»;

- для суб’єктів господарювання, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані);

- якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

- - вартість одиниці виміру товару (послуги);

назва товару (послуги);

- літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ);

- позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати;

- загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;

- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»;

- для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

- порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

- напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.

Одночасно слід зазначити, що у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов’язкові реквізити:

- ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

- ідентифікатор платіжного пристрою;

- суму комісійної винагороди (у разі наявності);

- вид операції;

- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

- напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;

- підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

 Оскільки у частини РРО, внесених до Державного реєстру РРО, не передбачено механізму розрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, то у таких випадках акцизний податок повинен відображатися у розрахунковому документі (касовому чеку) як окрема податкова група. Такі РРО потрібно доопрацювати.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий. 

 

ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ ПЕРЕРАХУВАЛИ ДО ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ ПОНАД    421,0    МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

За перший квартал 2016 року платники податків Охтирщини, Тростянецького та Великописарівського  районів перерахували до зведеного бюджету 421,1 млн. грн.

За словами начальника Охтирської ОДПІ ОДПІ Юлії Шевченко – це  на 334,3 млн.грн. більше минулорічних показників за аналогічний період.  

Із загальної суми до держбюджету впродовж січня – березня надійшло 342,2 млн.грн. податкових платежів. Порівняно з минулорічним – це майже на 289,4 млн.грн. більше.

Місцеві скарбниці отримали 78,9 млн.грн., що на 44,5 млн. грн. більше минулорічних надходжень. Ріст надходжень пояснюється позитивною динамікою сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, акцизного податку з реалізації в роздрібній торгівлі підакцизних товарів, податку на нерухоме майно.

 

НА 44,3 МЛН. ГРН. ПОПОВНИЛИ МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ ОХТИРСЬКІ ПЛАТНИКИ У 1 КВАРТАЛІ 2016 РОКУ

За січень-березень 2016 року до місцевих бюджетів від платників м. Охтирка та Охтирського району надійшло 44,3 мільйонів гривень податкових платежів.

Як свідчить динаміка, надходження до місцевих бюджетів на 9,5 мільйонів гривень  у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року зросла сплата податку на доходи фізичних осіб та склала майже 30 мільйонів гривень, що становить 67,7% в загальній сумі надходжень місцевих бюджетів. На 0,8 мільйонів гривень більше сплатили суб'єкти господарювання, які працюють на спрощеній системі оподаткування 1-3 груп, у 1 кварталі 2016 році від них надійшло 3,1 мільйонів гривень. Із цієї суми приватними підприємцями сплачено 2,6 мільйонів гривень єдиного податку, решту 0,5 мільйонів гривень – забезпечили юридичні особи».

Сільгоспвиробниками, які обрали 4 групу єдиного податку, збільшено доходну частину місцевих бюджетів у звітному періоді на 0,7  мільйонів гривень в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Надходження єдиного податку від даної категорії платників у 1 кварталі поточного року становить  1,1 мільйонів гривень.

Землекористувачами за перший квартал поточного року сплачено до бюджету більш ніж  5,5 мільйонів гривень земельного податку та орендної плати за землю, що на 3,1 мільйонів гривень більше ніж минуло річ. В тому числі  юридичними особами  сплачено 4,8 мільйонів гривень, фізичними особами  - 0.8 мільйонів гривень.

За рахунок акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти) місцеві  бюджети поповнився на 2,5  мільйонів гривень, ця сума перевищує показники 2015 року на 2,2  мільйонів гривень.

  

УВАГА! НОВІ ФОРМИ ЗВІТІВ ДЛЯ ВИРОБНИКІВ І ПРОДАВЦІВ  АЛКОГОЛЬНИХ ТА ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 (далі-наказ №49), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 за №340/28470 затверджено форми звітів щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення.

Цей наказ набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування, тоб то з 22 квітня 2016 року.

Звіти подаються всіма суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, зокрема

 1. Які виробляють та реалізують:

 - спирт (у тому числі біоетанол);

 - алкогольні напої та виноматеріали;

 - тютюнові вироби.

 2. Які одержали ліцензії на право оптової  та/або роздрібної торгівлі:

 - алкогольними напоями;

 - тютюновими виробами.

Перший термін подачі суб’єктами господарювання звітів за квітень до 10 травня 2016 року.

Звіти в електронній формі подаються засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Інформація надається за кодами та видами продукції згідно з додатком до наказу №49.

У разі якщо суб’єкт господарювання має в своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, Звіт заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.

Головні управління ДФС до 13 числа місяця, що настає за звітним подають в електронному вигляді до ДФС України такі зведені Звіти:

-про обсяги виробництва та реалізації спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розрізі підприємств за кожним місцем виробництва продукції, підсумок – за видами продукції;

-про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у оптовій мережі у розрізі підприємств.

У статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року  №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, передбачена фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

 

 ТРИВАЄ ДЕКЛАРАЦІЙНА КАМПАНІЯ 2016 РОКУ

Охтирські податківці разом з волонтерами ДПІ продовжують інформувати охтирчан про особливості декларування їхніх доходів.

28 березня 2016 року відбулася чергова акція по розповсюдженню друкованої продукції з актуальною інформацією щодо необхідності декларування доходів, отриманих протягом 2015 року.

Станом на 28 березня 2016 року до Охтирської ОДПІ громадянами вже подано 315 обов’язкових декларацій про майновий стан і доходи  на суму майже 11 млн. грн. З них до бюджету вони мають сплатити 439,5 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб та 130,3 тис.грн військового збору.

З них 182 декларанти звернулися до податкової з метою декларування від самостійного обробітку земельних часток – паїв на суму 221,4 тис.грн. До бюджету вони мають сплатити 61,3 тис.грн податку на доходи фізичних осіб та майже 3,0  тис.грн військового збору.

  

ЮРИДИЧНА ОСОБА, ВИПЛАЧУЮЧИ ДОХІД САМОЗАЙНЯТІЙ ОСОБІ, ПОДАТОК НЕ УТРИМУЄ

Головне управління ДФС у Сумській області нагадує, що юридична особа є податковим агентом до доходів, які вона нараховує та виплачує самозайнятій особі.

Якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, податковий агент подає до державної фіскальної служби за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою N 1-ДФ де зазначає суму нарахованого і виплаченого доходу з ознакою доходу "157".

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не утримує і не сплачує, оскільки відповідно до норм Податкового кодексу фізична особа - підприємець здійснює оподаткування такого доходу самостійно.

Особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності,  крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюються статтею 177 Податкового кодексу України.

 

ЩОДО УТРИМАННЯ ПОДАТКІВ ПОДАТКОВИМ АГЕНТОМ

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), визначено, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб виступають юридичні особи (їх філія, відділення, іншій відокремлений підрозділ), самозайняті особи, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

При цьому пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ зазначено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Тобто у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

Статтею 177 ПКУ регулюються особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.

Так, при виплаті доходу податковий агент відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ зобов'язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "102".

Разом з тим відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ, під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних ним видів такої діяльності, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, податкові агенти не утримують податок на доходи у джерела виплати.

При цьому сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких фізичних осіб - підприємців, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "157".

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Крім того, повідомляємо, що відповідно до пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регламентується главою 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно з пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Також платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковувані згідно із главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Крім того, відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Водночас пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи викладене, юридична особа є податковим агентом до доходів, які вона нараховує та виплачує самозайнятій особі.

Якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, податковий агент подає до державної фіскальної служби за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою N 1-ДФ де зазначає суму нарахованого і виплаченого доходу (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, ст. 177 та 178 ПКУ) з ознакою доходу "157", проте податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не утримує і не сплачує, оскільки відповідно до норм ПКУ фізична особа - підприємець здійснює оподаткування такого доходу самостійно.

 

 ЩОДО ПОРЯДКУ ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ, ДОПУЩЕНОЇ ПРИ СКЛАДАННІ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ І РЕЄСТРАЦІЇ ЇЇ В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ

(Лист ДФС України від 11.01.2016 р. N 130/Б/99-99-19-03-02-14)

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування).

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 N 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за N 1235/26012 (далі - Порядок N 957).

Відповідно до пункту 5 Порядку N 957 у першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.

Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником податку на додану вартість у довільних формі та порядку.

Водночас не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

Таким чином, складання платником ПДВ податкових накладних з однаковими порядковими номерами, але з різними датами складання, не вважається помилкою.

Згідно з пунктом 21 Порядку N 957 у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

При цьому не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

  

ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИЗНАЧЕННЯ СУМ БЮДЖЕТНОГО ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ТОВАРОВИРОБНИКОМ У РАЗІ ЕКСПОРТУ ВЛАСНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо особливостей визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ сільськогосподарським товаровиробником у разі експорту власно виробленої сільськогосподарської продукції повідомляє.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.14 статті 209 розділу V ПКУ передбачено, зокрема, що у разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом „б” пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, а саме нульова ставка.

При вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (пункт 209.4 статті 209 розділу V ПКУ).

У пункті 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок), зазначено, що платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою „0121”/„0122”/„0123” (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До податкової декларації 0121 - 0123 включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого вказаною статтею.

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку рядок 14 призначений для перенесення з декларацій 0121 - 0123 до декларації 0110 сум податкового кредиту, сформованого в попередніх звітних періодах у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у випадках, коли такі товари/послуги використані в поточному звітному періоді в операціях з експорту сільськогосподарської продукції.

Сума ПДВ у рядку 14 декларацій 0121 - 0123 відображається згідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується, виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) суми ПДВ постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит за сільськогосподарськими товарами (супутніми послугами), вивезеними за межі митної території України у митному режимі експорту.

Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, які є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, та містити вичерпний їх перелік.

У податковій звітності, що подавалась за звітні періоди по грудень          2015 року, форма якої була затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, таке перенесення відображалося у рядку 16.3 декларації 0110.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 розділу V ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума  враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, операції з експорту сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування власновироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у декларації 0121 - 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією.

При цьому суми ПДВ, що були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції та включені до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 до декларації 0110 шляхом відображення у рядку 14 декларації 0121 зі знаком „–” та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком „+”.

Суми податку, перенесені до рядка 14 декларації 0110, можуть брати участь в обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку, визначеному статтею 200 розділу V ПКУ.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку та підпорядкованих підрозділів для використання в роботі і забезпечити його врахування під час проведення масово-роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи.

  

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ БАЗА ДЛЯ НАРАХУВАННЯ ЄСВ НАЙМАНОМУ ПРАЦІВНИКУ ПІСЛЯ ВИХОДУ З ВІДПУСТКИ

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки ЄВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, мають право на відпустки (ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 504)).
Статтею 4 Закону № 504 передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи), відпустки без збереження заробітної плати.
Відпустки без збереження заробітної плати є двох видів:
     – що надаються в обов’язковому порядку у випадках, передбачених законодавством
(ст. 25 Закону № 504):
     1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
     2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю
до 14 календарних днів;
     3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій ст. 18 та частині першій ст. 19 Закону № 504, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина-інвалід підгрупи А» - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;
     3 прим. 1) матері або іншій особі, зазначеній у частині третій ст. 18 Закону № 504, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
     4) учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
     Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
     5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю
до 21 календарного дня щорічно;
     6) пенсіонерам за віком та інвалідам III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
     7) інвалідам I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
     8) особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;
     9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
     10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
     11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;
     12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
     13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
     14) сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
     15) ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
     16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
     17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.
За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;
     18) працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції;
     – що надаються за згодою між працівником і роботодавцем, але не більше
15 календарних днів на рік (ст. 26 Закону № 504).

Якщо після розподілу відпустки (суми відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, то така сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ.
Таким чином, для працівника за основним місцем роботи, який після виходу з будь-якої відпустки, визначеної ст. 4 Закону № 504, відпрацював неповний місяць, в якому загальна сума заробітної плати за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ.

 

ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РЕЖИМУ ЗВІЛЬНЕННЯ

ВІД ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ ОПЕРАЦІЙ З ПОСТАЧАННЯ ВІДХОДІВ ТА БРУХТУ ЧОРНИХ І КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ

Державна фіскальна служба України у зв’язку з прийняттям колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України низки постанов у справах, що стосуються порядку застосування платниками податку на додану вартість у 2014-2015 рр. тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), висновки у яких відповідно до статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов’язковими для усіх суб’єктів владних повноважень, повідомляє.

Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2017 року, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів.

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2017 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15.

Враховуючи викладене та беручи до уваги висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися, починаючи з 01.01.2014 до 31.12.2014 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а саме з 01.01.2014 до 17.02.2014) та з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а саме з 01.01.2015 до 30.03.2015), поширюється режим звільнення             від оподаткування податком на додану вартість, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

 

 НОВА ЗВІТНІСТЬ ЩОДО ВИРОБНИЦТВА Й ОБІГУ СПИРТУ, АЛКОГОЛЮ І ТЮТЮНУ

Міністерство фінансів України  наказом від 11.02.2016 N 49 затвердив нові форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення.

Наказ набирає чинності з 22 квітня 2016 року.

Також наказом № 49 встановлено Коди продукції, які містять 84 види продукції. Зокрема, до нового переліку продукції додано пиво.

Звіти подаються всіма суб’єктами господарювання незалежно від форми власності:

Які виробляють та реалізують спирт (у тому числі біоетанол), алкогольні напої та виноматеріали,  тютюнові вироби.

Які одержали ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання. Отже, звітувати за новими формами потрібно буде в травні за звітний місяць – квітень 2016 року.

У разі якщо суб'єкт господарювання має у своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, Звіт заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць.

Інформація подається за кодами та видами продукції згідно з додатком до наказу № 49.

  

ЗА ПЕРШИЙ КВАРТАЛ 2016 РОКУ ДО МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ СУМЩИНИ НАДІЙШЛО 45,2 МЛН. ГРН. АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ З РОЗДРІБНОГО ПРОДАЖУ

На обліку в фіскальних органах Сумської області зареєстровано 3 виробника алкогольних напоїв, 5 виробників спирту (у тому числі біоетанолу), 5 суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями; 1607 суб’єктів, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та 1207 суб’єктів, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

За словами Олексія Мазуренка, в.о. начальника ГУ ДФС у Сумській області, в порівнянні з відповідним періодом минулого року в області відслідковується значне збільшення платників акцизного податку з роздрібного продажу. Так, кількість платників акцизного податку, які реалізують алкогольні напої збільшилося на 412, тютюнові вироби – на 141.

На січень - березень поточного року до місцевих бюджетів Сумської області надійшло 45,2 млн. грн. акцизного податку з роздрібного продажу, що складає 103,6 % доведеного завдання урядом, додатково  надійшло  майже 1,6 млн. грн. З відповідним періодом минулого року надходження акцизного податку з роздрібного продажу  збільшилися на 24,5 млн. грн.      

– ДФС Сумщини звертає увагу всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, що з 22 квітня 2016 року наберуть чинності нові форми звітів щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів за кодами та видами продукції, які потрібно подавати до 10 числа кожного місяця, – говорить керівник сумських фіскалів, – за неподання або несвоєчасне подання звітів передбачено штраф 17 тис. грн.   

 

ДЛЯ АГРАРІЇВ – СУБ’ЄКТІВ СПЕЦРЕЖИМУ ОПОДАТКУВАННЯ ВІДКРИТІ ДОДАТКОВІ ЕЛЕКТРОННІ РАХУНКИ

Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарським підприємствам, які використовують спеціальний режим оподаткування,  Державною казначейською службою України відкрито додаткові електронні рахунки.

Так, з рахунків з електронного адміністрування ПДВ аграріїв, які здійснюють операції з постачання зернових і технічних культур (балансовий рахунок 3754) 85% коштів перераховується на рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ,  а 15% – на спецрахунки підприємств.

За операціями з постачання продукції тваринництва (балансовий рахунок 3755) – на рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ перераховуватиметься 20% коштів, 80% – на спецрахунки.

За іншими операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва (балансовий рахунок3753) 50% перераховується на рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ, 50% – на спецрахунки.

В свою чергу ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків після надходження відповідних повідомлень від Державної казначейської служби України (ДКСУ).

Наразі, в системі електронного адміністрування ПДВ платникам - сільськогосподарським підприємствам ДКСУ додатково відкрито та органами ДФС взято на облік біля 43 тисяч рахунків, про реквізити яких платникам направлено відповідні повідомлення. Станом на 13.01.2016 платники податків почали поповнювати такі рахунки.

За інформацією Державної казначейської служби України здійснення операцій з перерахування коштів з таких рахунків, відповідно до законодавства, розпочнеться 20 січня 2016 року.

Додатково звертаємо увагу, що фіскальною службою вдосконалено електронний сервіс (за формою  J/F1302301), за допомогою якого відтепер платники податків мають змогу не лише отримати реквізити електронного рахунку, а й інформацію щодо залишку коштів на такому рахунку.

Більш детальну інформацію можна дізнатися за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/65869.html  

 

ЗМІНИВСЯ ПЕРЕЛІК ПЛАТНИКІВ, ЯКІ МАЮТЬ ПРАВО НА ДОБРОВІЛЬНУ СПЛАТУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ

Головне управління ДФС у Полтавській  області повідомляє, що згідно із змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» до Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), з 01.01.2016 фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ‪єдиний_внесок).

З огляду на викладене органи фіскальної служби зобов’язані в односторонньому порядку достроково розірвати укладені з фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір), строк дії яких закінчується у 2016 році, з обов’язковим повідомленням платника єдиного внеску про підстави дострокового розірвання такого договору.

Дострокове розірвання Договору у зазначеному випадку не є підставою вважати Договір таким, умови якого не виконано. У подальшому такі особи, у разі бажання, матимуть право на укладення Договору, якщо будуть належати до кола платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.

За заявами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, поданими фізичними особами – підприємцями, в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, або особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Договори не укладаються.

Останнім звітним періодом (місяцем), за який фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок у розмірі та у строки, передбачені Договором, був грудень 2015 року.

Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до фіскальних органів обов’язкову звітність за 2015 рік, відображаючи у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 5 (далі – звіт за формою №Д5) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (далі – Порядок №435), ставку відповідно до обраного виду страхування (36,6%, 36,21%, 38,11%).

Сплачені суми єдиного внеску у зазначеному випадку поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звіту (пункт 8 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953).

Нагадуємо, що звіт за формою №Д5 фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, за себе подається до 10 лютого року, що настає за звітний період.

Таким чином, граничний термін подання звіту за формою №Д5 за 2015 рік фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування минув 09.02.2016.

Для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність термін подання звіту за формою №Д5 за себе за 2015 рік – до 01.05.2016. Нагадуємо, якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем його подання вважається перший після нього робочий день (пункт 13 розділу II Порядку №435).

  

ЕЛЕКТРОННІ СЕРВІСИ ДФС УКРАЇНИ ДОПОМАГАЮТЬ СПРОСТИТИ ДІЯЛЬНІСТЬ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

ТА ВИВІЛЬНИТИ ЧАС ДЛЯ РОЗВИТКУ ВЛАСНОГО БІЗНЕСУ

Демонструючи відкритість у співпраці з платниками податків Державною фіскальною службою України створено інтегровану автоматизовану інформаційну систему на базі єдиного веб-порталу органів ДФС.

Фахівці Охтирської ОДПІ запрошують платників податків скористатися електронними сервісами, які створені виключно для Вашої зручності:

Сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»допоможе оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, який можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою, є інструментом для мінімізації податків („податкова яма”) чи учасником схем оптимізації бюджетних платежів тощо.

Сервіс «Електронний кабінет платника» – це персональне автоматизоване робоче місце платника податків, робота в якому може здійснюватися з будь-якого, підключеного до Інтернету комп’ютера по гіперпосиланню «Електронний кабінет платника податків» на веб-сайті ДФС України шляхом авторизації за допомогою особистого електронного ключа цифрового підпису. Електронний кабінет платника забезпечує користувачам можливість:

- подання податкової звітності в режимі реального часу;

- перегляду податкової звітності;

- доступу до інформації про стан розрахунків з бюджетом.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС дозволяє здійснювати пошук інформації по певному податку, напрямку чи діяльності. Окрім цього,  електронний сервіс працює з використанням ключових слів та шляхом перегляду інформації за певні періоди. 

Скористатися послугою ресурсу можна на веб-порталі Державної фіскальної служби України у розділі «Інформаційно-довідковий ресурс». Електронний сервіс забезпечує представників бізнесу та громадян своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією та сприяє впровадженню державної інформаційної політики.

«Пульс» - антикорупційний сервіс, спрямований на встановлення зворотнього зв’язку з платниками і для протидії негативним тенденціям, що заважають розвитку підприємницької діяльності. Скористатися сервісом можуть платники податків та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, котрі мають всі підстави вважати, що посадовці податкової чи митної служби зловживають своїм службовим становищем чи умисно створюють перешкоди у спілкуванні. Якщо клієнт податкової чи митниці потерпає від неякісного обслуговування, або некоректного ставлення, то інтерактивна лінія ДФС обов’язково стане в нагоді.

Нагадуємо, що лінія працює цілодобово: у робочій час інформацію щодо корупційних діянь та інших неправомірних діях приймають ахівці ДФС, в неробочий час – інтерактивний автовідповідач. Контактний номер сервісу «Пульс»: (044) 284-00-07.

ПРОЦЕНТИ НАРАХОВАНІ НА СУМУ ДЕПОЗИТНОГО РАХУНКА ПІДЛЯГАЮТЬ ОПОДАТКУВАННЮ

ЗА СТАВКОЮ 18 ВІДСОТКІВ

Дохід платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

Відповідно до п,п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у п,п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).

Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.

До набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року N 909 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон N 909) ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становила 20 відсотків.

Законом N 909 з 1 січня 2016 року ставку податку на доходи фізичних осіб для пасивних доходів встановлено в розмірі 18 відсотків (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу).

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу).

 

ФАХІВЦІ СУМСЬКОЇ МИТНИЦІ ДФС ВИЯВИЛИ АНТИУКРАЇНСЬКІ КНИГИ

27 березня 2016 року, до митного поста «Бачівськ» Сумської митниці ДФС заїхав автомобіль марки «Мерседес».

Керував автівкою 43-річний громадянин України із Закарпатської області. Чоловік прямував з Російської Федерації на батьківщину.

Під час митного огляду автомобіля спільною митно-прикордонною  групою було виявлено книги під назвою «Україна – Полет в бездну». Автор антиукраїнської пропаганди Алик Приодеський. Звичайно ж, такого автора не існує. За словами водія, книги він отримав від незнайомої йому людини під час перебування на території Росії у Москві.

Книги чоловік добровільно віддав співробітникам Служби безпеки України.